Як і має бути для себе постійно чогось жаліеш, а бувае й так що час складний. Ось і мене застав цей складний час коли дуже потрібні були речі (живіт вже виріс, а одяг став малим), а грошей на них не хватало. На допомогу прийшли навики шиття постільного(все постілне шила сама, так як була тканина й швейна машина). Я з чоловічіх брюк за допомогою трикотажного полотна пошила собі обнову.
Доця зразу приміряти вирішила)))